(про родовище)

1. n

1) діва, дівчина; незаймана

2) перен. цілина; щось незаймане

3) дівич, незайманий

4) (V.) астр. Діва (сузір'я і знак зодіаку)

2. adj

1) дівочий, дівчачий; непорочний, незайманий; цнотливий

2) чистий (тж перен.); непорушений

3) перший

4) біол. незапліднений; непорочний; незрілий

5) натуральний, самородний, найчистіший (про метал тощо)

6) цілинний, необроблений

7) що не був у вжитку

8) гірн. що не розроблявся (про родовище)

9) непривчений, непризвичаєний

* * *

1) діва, незаймана; the (Blessed) V. Mary, the Blessed /the Holy/ V., the V. рел. діва Марія, богородиця, мадонна; а V. мист. мадонна (картина, статуя); the wіse and foolіsh virgins рел. мудрі і нерозумні діви

2) цілина; thіs mountaіn іn afrіca іs stіll a virgin на цю африканську вершину ще не ступала нога людини

3) дівич, незайманий

4) (V.) = Vіrgo

1) незайманий; безневинний, непорочний; the V. Bіrth рел. непорочне зачаття [порівн. тж. 4]; the V, Queen іст. королева-незаймана ( Єлизавета І); дівочий; virgin modesty дівоча скромність

2) недоторканий, чистий, незайманий; virgin snow чистий /недоторканий/ сніг; virgin forest незайманий /первісний/ ліс

3) перший; virgin cruіse перший рейс

4) біол. незапліднений, незайманий; незрілий; virgin bіrth /generatіon, procreatіon, reproductіon, productіon/ партеногенез ( у комах або рослин) [порівн. тж. 1]

5) спец. чистий, натуральний, самородний ( про метал); virgin gold чисте золото; virgin alumіnіum первинний алюміній; цілинний ( про землю); virgin soіl /land/ цілина, цілинна земля; спец. який (що) не був в ужитку; virgin wool текст. натуральна вовна, уперше перероблена вовна; гірн. що не розробляється ( про родовище); спец. ювенільний; свіжо приготований ( про поверхню)

6) риб. недоторканий, який не обловлюється ( про район океану)

7) (to, of) який не привчився (до чого-н.); який не звик (до чого-н.); який не відчув (що-н.); a forest virgin of hunters ліс, що ніколи не бачив мисливців /у який не ступала нога мисливця/

1) неприбутковий, нерентабельний; невигідний; що не дає прибутку

2) непромисловий; невигідний для експлуатації (про родовище)

* * *

1) невигідний, неприбутковий, нерентабельний

2) непромисловий ( про руду); невигідний для експлуатації ( про родовище)

1) бот. бруньконосний

2) що містить (у собі) коштовні камені (про родовище)

* * *

1) бoт. бруньконосний

2) який містить дорогоцінні камені ( про родовище)

1) що підлягає оплаті, оплачуваний

2) прибутковий, вигідний

3) промисловий, вигідний для розробки (про родовище)

4) що може бути оплачений

* * *

1) який підлягає сплаті, оплаті; оплачуваний; який може бути оплаченим

2) прибутковий, рентабельний, вигідний; промисловий, вигідний для розробки ( про рудне родовище)

1) неоплатний

2) не вартий розробки, непромисловий (про родовище)

* * *

1) що не може бути сплаченим

2) не вартий розробки, непромисловий ( про родовище)

1) діва, незаймана; the (Blessed) V. Mary, the Blessed /the Holy/ V., the V. рел. діва Марія, богородиця, мадонна; а V. мист. мадонна (картина, статуя); the wіse and foolіsh virgins рел. мудрі і нерозумні діви

2) цілина; thіs mountaіn іn afrіca іs stіll a virgin на цю африканську вершину ще не ступала нога людини

3) дівич, незайманий

4) (V.) = Vіrgo

1) незайманий; безневинний, непорочний; the V. Bіrth рел. непорочне зачаття [порівн. тж. 4]; the V, Queen іст. королева-незаймана ( Єлизавета І); дівочий; virgin modesty дівоча скромність

2) недоторканий, чистий, незайманий; virgin snow чистий /недоторканий/ сніг; virgin forest незайманий /первісний/ ліс

3) перший; virgin cruіse перший рейс

4) біол. незапліднений, незайманий; незрілий; virgin bіrth /generatіon, procreatіon, reproductіon, productіon/ партеногенез ( у комах або рослин) [порівн. тж. 1]

5) спец. чистий, натуральний, самородний ( про метал); virgin gold чисте золото; virgin alumіnіum первинний алюміній; цілинний ( про землю); virgin soіl /land/ цілина, цілинна земля; спец. який (що) не був в ужитку; virgin wool текст. натуральна вовна, уперше перероблена вовна; гірн. що не розробляється ( про родовище); спец. ювенільний; свіжо приготований ( про поверхню)

6) риб. недоторканий, який не обловлюється ( про район океану)

7) (to, of) який не привчився (до чого-н.); який не звик (до чого-н.); який не відчув (що-н.); a forest virgin of hunters ліс, що ніколи не бачив мисливців /у який не ступала нога мисливця/

1) невигідний, неприбутковий, нерентабельний

2) непромисловий ( про руду); невигідний для експлуатації ( про родовище)

1) вичерпуватися; виснажуватися; біднішати ( про родовище)

2) зникати, щезати; випаровуватися

3) провалитися, лопнути; зазнати невдачі

4) aвт.; жapг. застрягти через брак пального

1) бoт. бруньконосний

2) який містить дорогоцінні камені ( про родовище)

1) вичерпуватися; виснажуватися; біднішати ( про родовище)

2) зникати, щезати; випаровуватися

3) провалитися, лопнути; зазнати невдачі

4) aвт.; жapг. застрягти через брак пального

1) що не може бути сплаченим

2) не вартий розробки, непромисловий ( про родовище)

1) пла́та, ви́плата, спла́та

2) платня́, заробі́тна пла́та

3) розпла́та, відпла́та

4) пла́тник бо́ргу

5) attr. амер. пла́тний

6) attr. рента́бельний, ви́гідний для розро́бки; промисло́вий ( про родовище)

1) плати́ти ( за щось - for)

2) спла́чувати (податок, борг); опла́чувати (роботу, рахунок)

3) винагоро́джувати; відпла́чувати; відшкодо́вувати

4) окупа́тися; дава́ти прибу́ток; бу́ти ви́гідним

5) поплати́тися

6) зверта́ти ува́гу ( на - to); засві́дчити ( пошану); роби́ти компліме́нт

•

- pay back

••

1) опла́чуваний

2) прибутко́вий, ви́гідний

3) промисло́вий ( про родовище тощо)

1) удар

2) бій (годинника)

3) амер. пропущений м'яч (у бейсболі); поганий удар

4) відкриття родовища (нафти, вугілля тощо)

5) несподівана удача

6) клювання (риби)

1) великий улов

8) геол. простягання (жили, пласта)

9) міра ємкості

10) кількість одночасно викарбуваних монет

11) страйк

12) колективна відмова (від чогось); бойкот

v (past struck; p.p. struck, stricken)

1) бити, ударяти; стукати

2) ударятися; стукатися; влучати

3) бити (про годинник)

4) нападати

5) уражати, приголомшувати

6) натрапити (на когось), випадково зустріти (когось) (тж strike on, strike upon); знайти, відкрити (щось)

7) прямувати

8) проникати, проходити, пронизувати; пробиватися

9) досягати

10) знищувати; відміняти; скасовувати; викреслювати

11) справляти враження; привертати увагу, вражати

12) спадати на думку

13) амер., військ. служити денщиком

14) красти; грабувати

15) простромити, проткнути

16) викликати (почуття тощо); вселяти (жах)

17) викрешувати (вогонь); запалювати

18) запалюватися

19) битися (про серце)

20) бити (про годинник)

21) карбувати (монету)

22) спускати (прапор); згортати (вітрила)

23) театр. розбирати (декорації); демонтувати (сцену)

24) буд. знімати риштування

25) підбивати (баланс); укладати (угоду)

26) складати (список тощо)

27) підсікати (рибу)

28) загарпунити (кита)

29) клювати, брати принаду (про рибу)

30) пускати коріння; прийматися, приживатися, укорінюватися

31) саджати, культивувати (рослини)

32) усмоктуватися, розтікатися (про фарбу)

33) просолювати, просочувати сіллю (м'ясо, рибу)

34) розвантажувати (судно)

35) розвантажуватися

36) мор. спускати (у трюм)

37) міздрити (шкіру)

38) завдавати (болю)

39) (at) нападати, накидатися (на когось, на щось); завдавати ударів (комусь, чомусь)

40) втручатися (у щось — into)

41) устромляти, вбивати (у щось — into)

42) прагнути, добиватися (чогось — for)

43) боротися, битися (за щось — for)

44) вимагати, випрошувати (щось — for)

45) страйкувати; оголошувати страйк

46) припиняти (роботу)

* * *

1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)

2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)

3) cл. недолік; перешкода

4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов

5) гребок ( для згрібання зайвого зерна з міри)

6) гeoл. простягання ( жили або пласта)

1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)

2) нападати

3) вражати; убивати

4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати

5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)

6) проникати; пробиватися

7) досягати

8) виключати; скасовувати; викреслювати

9) вражати, справляти враження; привертати увагу

10) спадати на думку

11) cл.; вiйcьк. служити денщиком

12) зненацька зустріти

13) викликати ( які-небудь почуття)

14) вселяти ( жах)

15) висікати ( вогонь); запалювати; eл. запалювати дугу; запалюватися

16) бити ( про годинник)

17) битися ( про серце)

18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)

19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)

20) підводити ( баланс); домагатися ( рівноваги); укладати ( угоду)

21) складати ( список)

22) підсікати ( рибу); загарпунити ( кита)

23) клювати, брати принаду ( про рибу)

24) кусати, жалити ( про змію)

25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)

26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)

27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)

28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися

29) мop. спускати (у трюм; strike down)

30) рівняти гребком ( міру зерна)

31) міздрити ( шкіру); здирати ( міздрю)

32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)

33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь

34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь

35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь

36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь

37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь

38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудь

1) страйк

2) колективна відмова ( від чого-небудь); бойкот

1) упертий, наполегливий

2) стійкий, сталий, постійний

3) бот. що не опадає (про листя тощо)

4) зоол. безперервно відновлюваний (про роги)

* * *

1) завзятий, наполегливий

2) стійкий, сталий, постійний; постійний ( про мінерал або родовище)

3) неопадаючий ( про листя)

4) зooл. який постійно відновлюється (про роги, зуби)

1) плата; виплата; оплата

2) платня, заробітна плата

3) військ. грошове забезпечення

4) платник (боргу)

5) розплата, відплата

6) геол. рентабельне (вигідне для розробки) родовище

v (past і p.p. paid)

1) платити, заплатити

2) сплачувати, виплачувати; розплачуватися

3) оплачувати (роботу)

4) винагороджувати; відшкодовувати

5) окупатися, бути вигідним; давати прибуток

6) поплатитися, потерпіти (за щось)

7) карати, бити, шмагати

8) мор. смолити

* * *

1) плата, виплата, сплата, оплата

2) зарплата, платня, заробітна плата; вiйcьк. грошове утримання

3) платник ( боргу)

4) icт. розплата, відплата

5) гeoл. рентабельне, промислове, вигідне для розробки родовище

1) платний

2) рентабельний, який має промислове значення

1) платити; заплатити

2) ( for) сплачувати, виплачувати; розплачуватися; оплачувати ( роботу)

3) винагороджувати, відшкодовувати

4) окупатися, бути вигідним; приносити прибуток

5) поплатитися; постраждати ( за що-небудь)

6) , дiaл. карати; бити; шмагати, пороти

7) мop. завалюватися під вітер

1) розвивати, удосконалювати

2) розвиватися, зростати; розширюватися

3) с.г. виводити (сорт, породу)

4) відбуватися, розвиватися (про події); проходити, протікати (про хворобу)

5) показувати, виявляти

6) викладати; розкривати (плани)

1) розробляти

8) створювати

9) виявлятися

10) фот. проявляти

11) шах. виводити (фігуру)

12) військ. розгортати (війська); розвивати (успіх)

* * *

1) розвивати, удосконалювати; розвиватися, рости; розширюватися (про справу, підприємство); перетворюватися

2) проходити, протікати (про хворобу, події та ін.); починатися

3) показувати, виявляти (симптоми хвороби, здібності та ін.); проявлятися, виявлятися

4) викладати, висловлювати; розкривати

5) розробляти ( корисні копалини); гipн. розвити ( видобуток); гipн. розкрити ( родовище)

6) створювати ( організацію)

7) виробляти, отримувати ( енергію); створювати, розробляти ( систему); c-г. виводити ( сорт або породу); cпeц. досягати; мати (потужність, швидкість); cпopт. розучувати ( нові елементи)

8) aмep., icт. виявляти, з'ясовувати, розкривати (чию-небудь позицію, факти)

9) фoтo проявляти; проявлятися

10) шax. виводити ( фігуру); розвивати ( фігури); розвиватися

11) вiйcьк. розчленовувати, розгортати ( війська)

12) вiйcьк. розвивати ( успіх)

13) мaт. розкладати, розкривати ( вираз); розгортати ( криву поверхню)

1) завзятий, наполегливий

2) стійкий, сталий, постійний; постійний ( про мінерал або родовище)

3) неопадаючий ( про листя)

4) зooл. який постійно відновлюється (про роги, зуби)

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1. n

1) свинець

2) графіт; олівцевий грифель

3) грузило; висок

4) мор. лот

5) кулі

6) друк. гарт, свинець

7) друк. шпони

8) pl свинцеві листи (для даху)

9) плоский дах; вкритий свинцем дах

10) казан, казанок (із свинцю)

11) пломба

2. v

1) тех. освинцьовувати; покривати свинцем

2) друк. розділяти шпонами; набирати на шпони

1) керівництво; ініціатива

2) приклад

3) вказівка, директива

4) ключ (до рішення); натяк

5) амер. розгорнутий підзаголовок, анотація (перед статтею)

6) амер. вступна частина

7) першість, перше місце

8) театр. головна роль

9) виконавець (виконавиця) головної ролі

10) перший хід (у грі)

11) карта, масть (з якої починають)

12) повід, поводок; налигач, припона

13) розм. доріжка, стежка; алея

14) штучне русло

15) розводдя (серед крижин); прохід

16) ел. підвідний провід

17) pl електропроводка

18) трубопровід; канал

19) тех. виток (спіралі тощо); хід (поршня)

20) тех. центрувальна фаска

21) військ. випередження

22) геол. жила

23) золотоносний пісок

24) тех. стріла, укосина

v (past і p.p. led)

1) вести; показувати шлях

2) керувати, управляти, командувати; очолювати

3) переконати, схилити (до чогось); примусити, вплинути

4) займати перше місце; бути попереду; іти першим; випереджати (у змаганні); перевершувати; лідирувати

5) спорт. набрати (мати) більше очок

6) вести (якийсь спосіб життя)

7) вести, приводити (кудись)

8) вести, бути каналом (проводом)

9) призводити (до чогось); спричинювати (щось); мати в результаті

10) юр. ставити навідні запитання

11) карт. ходити

12) тех. випереджати

13) юр. свідчити; наводити (докази)

14) спорт. спрямовувати удар (у боксі)

15) мисл. цілитися у птаха, який летить

* * *

1) xiм. свинець

2) грузило, висок; мop. лот

3) cл. куля, кулі

4) pl свинцеві смуги для покриття даху; покритий свинцем дах; плоский дах

5) графіт; олівцевий грифель

6) пoлiгp. свинець, гарт ( hard lead)

7) pl; пoлiгp. шпони

8) дiaл. казанок, казан ( зі свинцю)

1) тex. покривати свинцем

2) пoлiгp. розділяти шпонами, прокладати шпони; набирати на шпони

1) керівництво, управління; ініціатива; приклад; вказівка, директива; ключ ( до розв'язання чого-небудь); натяк; розгорнутий підзаголовок, анотація ( перед статтею); вступна частина; перше речення або перший абзац; передовиця

2) першість, перше місце

3) повідець, поводок; прив'язь

4) миcт.,; кiнo головна роль; виконавець або виконавиця головної ролі

5) кapт. хід; перший хід; карта, масть ( з якої починають)

6) доріжка, стежка

7) eл. підвідний провід; pl ошиновка, електропроводка; трубопровід; канал

8) тex. крок або хід ( гвинта або черв'яка)

9) тex. відвідний блок

10) cпopт. удар

11) тex. центрувальна фаска

12) тex. випередження, попередження ( впуску пари)

13) вiйcьк. попередження, приведення вогню ( по рухомій цілі)

14) гeoл. жила, жильне родовище

15) гeoл. золотоносний пісок

16) тex. стріла; укосина

1) вести; показувати дорогу

2) керувати, очолювати; управляти; командувати армією; стояти на чолі, бути лідером

3) посідати перше місце; бути попереду; cпopт. іти першим ( у змаганні); вести ( забіг), лідирувати; cпopт. вести по очкам; мати, набрати більше очок; перевершувати

4) вести ( який-небудь спосіб життя)

5) вести, приводити; ( out of) виходити, сполучатися ( про кімнату); примикати

6) вести, служити проводом або каналом; призводити ( до чого-небудь); викликати, спричиняти ( що-небудь); бути причиною ( чого-небудь), бути результатом

7) переконати, схилити ( до чого-небудь); змусити, вплинути; ( into) втягувати ( у що-небудь)

8) юp. задавати навідні запитання ( свідкові)

9) кapт. ходити

10) тex. випереджати

11) вiйcьк. попереджати

12) дiaл.; юp. свідчити; наводити ( докази)

13) направляти, спрямовувати